1000 years of 
Ukrainian 
culture Пишiть !
Меню   *   Мій ЖЖ   *   Фотоновини   *   Проблемы НТР   *   Мечты о машинном переводе   *   Відтінки культури   *   Скарби нашої землі   *   Здорове життя   *   Рідний край   *   Мій рідний Ніжин   *   Погляди на Київ   *   Київські шляхи   *   Битви за рідну землю   *   Бабин яр   *   Походження Києва   *   Глобус України   *   Наші мандрівки   *   Наші Карпати   *   Люди   *   Родовід Лисенків та Біланів   *   Життєпис   *   Мой сын Олег, пилот   *   По следам Добрыни   *   Леонід Глібов   *   Станiслав Лем   *   Юрiй Лисянський   *   Георгiй Малаков   *   Олена Телiга   *   Вiктор Суворов   *   Карел Чапек   *   Ukrainian Aeneide   *   Ukrainian FolkArt   *   VirtualTourist
Ukrainian Language Translation. Перевод с украинского на русский.
Капітан Лисянський 
(1773-1837) 
200 років з початку
кругосвітнього 
плавання

Полярний закон:

  • Останнiм бери шматок зi столу.
  • Першим берись за важку роботу.
  • Рятуй товариша, навiть цiною власного життя.
За книгами Володимира Марковича Санiна
Культура людського життя спирається на гармонію тіла, розуму й душі. Для початку спілкування з власним тілом - не пошкодуйте кілька хвилин щоранку на розминку, постарайтесь прогулятись, потиняйтесь музеями і базарами. Не втрачайте дитячої здатності радіти руху як такому! Фізична втома - чудові ліки від творчого застою і від душевних мук. А найцікавіший шлях до внутрішньої гармонії - нелегка подорож у надійному товаристві.
Глобус Украiни: карти, орієнтування, прогнози погоди. Все про туризм. Державна туристична адміністрація України. Київське управління комерційного туризму. Інститут туризму. Киевская областная федерация спортивного туризма. Турклуби: Областной, Университет, Киевский клуб альпинизма и скалолазания, НТУ-КПИ, Педуниверситета, КНЕУ, Арсенал, Сталкер, Гребло, Водный туризм, Велотуризм, Автостоп, Полезные ссылки, Мандруймо разом, Мандруємо Україною, Магазин снаряжения Атлантида, Магазин снаряжения Магазин спорядження Волоцюга. Отдых под Киевом. Мандрівники: Петро Власенко, Ігор Синіцин, Андрей Швачко (КиУР), Костя Антоненко, Ірина Блека, Елена Филатова, Анна (+), Олена Крушинська, Nessa, Сергій Клименко, Сергій Кифоренко, Микола Жарких, Андрей Тычина, Евгений Прудкий, Петро Бондаренко, Сергій Овчаренко, Анатолій Стрельбицький, Юрий Суббота.

Ні тижня без подорожі ! Маршрути походів вихідного дня, і не тільки

Все моє життя пов'язане зі спортивним туризмом, тому чимало старих мандрівних спогадів - у життєписі.

Спортивное 
ориентирование У Києві можна придбати якісні географічні карти практично всієї України кілометрового масштабу, і докладніші схеми окремих туриських місцевостей та міст:

Найдовша у світі печера Їдучи в глухі, віддалені місця, не забудьте прихопити кілька карт на подарунки та продаж! А ще постарайтесь самі створити небачені путівники по улюблених краях.

Від Києва на південь

Часто туристи збираються на метро "Видубичі", звідки можна розпочати безліч цікавих маршрутів, на будь-які погоду й смак. Тим часом, праворуч Обухівського шосе лишається також надзвичайно цікава місцевість. Рух на південь можна розпочати вже від проспекту Науки, зі славетної Китаївської пУстині, повз Музей народної архітектури у Пирогові. І вже звідси, з пагорбів, попереду манитиме величний силует Пантелеймонівського собору, що у Феофанії.

Ліворуч монастирський гуртожиток у Феофанії, де розміщувалась лабораторія С.О.Лебедєва Можна розпочати мандрівку від метро "Либідська", 11-м тролейбусом, на схід за Одеську площу. Саме у Феофанії було створено один з перших в світі комп'ютерів. Окрім того, ця мальовнича місцевість зберегла безліч рис тисячолітньої історії. Вони постійно впадатимуть у вічі на всьому нашому шляху.

Минаючи Паладінські ставки та вали давнього городища, виходимо до болотистої долини струмка Віта, на околицю Хотова. За струмком починається ліс, потім проходимо вздовж автодороги до мальовничого озера на околиці Лісників. Тут нашим орієнтиром стають величезні ЛЕП, позначені на сучасних картах.

Командний пункт КиУР у Юрівці КП у Юрівці
Між Лісниками та Кругликом в лісі зустрічаються споруди Київського укріпрайону. Особливо цікаві рештки недобудованої залізниці, по якій мали курсувати бронепоїзди, підтримуючи та обслуговуючи ДОТи. Ряд споруд знайти нелегко, бо вони знаходяться серед заростей та садиб.

Заночувати найзручніше на південній стороні озер, за струмком Сіверка. При наявності достатнього часу варто оглянути великі ДОТи, розташовані західніше, біля Одеського шосе. Але основний маршрут варто спрямувати на південний схід, вздовж давнього скіфського валу, позначеного на карті. Звідси відкриваються величні краєвиди, дещо зіпсуті численними звалищами, отже варто сюди прийти взимку, після снігопадів, на лижах.

Плани і сумніви щодо забудови Жуківки Поступово, то підіймаючись, то спускаючись, виходимо до Ходосівки. Серед озера бовваніє ДОТ, пошкоджений артилерійськими снарядами. Звісно, під час війни тут не було ні лісу, ні озер! А тепер тут щогодини ходить автобус до Либідської площі. Ходосівка - широко знаний серед київських планеристів дельтадром. Тут можна помилуватись польотами, а можна за невелику платню і самому злетіти. Каплиця по дорозі на Мриги

Дальший маршрут може пролягти на схід від мальовничих пагорбів та ярів - до гостинного Конча-Заспівського лісу, повз дачне селище та станцію Підгірці. Над озером біля Мриг можна заночувати, а в лісі оглянути ще кілька ДОТів та меморіальну каплицю. Далі на північ розташованt зловісне урочище Жуківка з руїнами недобудованого залізничного тунелю під Дніпром. Та й тут, у Конча-Заспі, поблизу ДОТів можна спостерегти насипи й виїмки під невеличку залізницю.

Краєвид Канівського водосховища з круч Халеп'я Далі на південь, за літописною Стугною, до берега Дніпра підступають високі пагорби, наче відлуння далеких Карпат. Від Трипілля до Канева на десятки кілометрів постають казкової краси дніпрові кручі, оспівані Шевченком, з музеям ледве не у кожному селі. Звичайно, це не Кримські гори, але теж дуже гарно й цікаво, хоч місцями урвища важкопрохідні й небезпечні. Для киян можна порекомендувати маршрут від Халеп'я й Вітачова, повз Стайки й Гребені, до Ржищева, і далі до казкового Трахтемирова. Взимку гарно прогулятись довкола села з кумедною назвою Дерев'янА. А власною машиною дуже просто за день здійснити круїз мальовничими околицями Канівського водосховища.

Золотий вінок Київщини Козацька церква у Переяслав-Хмельницькому музеї Можна ще довго перелічувати безліч пам'яток і таємниць нової, давньої та найдавнішої історії нашого краю. Полюбивши їх всім серцем, набираємось сил для майбутнього. Зберігаючи спадки наших попередників, отримуємо і свою часточку духовного безсмертя.

Від Києва на захід

До західної київської околиці нині мчать поїзди метро. Але ми пропонуємо скористатись швидкісним трамваєм 3-го маршруту. Від його кінцевої зупинки можна одразу сісти на маршрутку до Білогородки, а можна спершу пройти Софійською Борщагівкою до меморіалу визволителям Києва.

Білогородка на карті

У центрі Білогородки одразу впадають у вічі величні вали давньоруського городища, закладеного у 980 році легендарним Добринею.

Большой ДОТ Киевского укрепрайона в Белогородке

Але найбільше враження справляє комплекс споруд Київського укріпрайону, який входив до грандіозної фортифікаційної Лінії Сталіна. ДОТи більші чи менші, розшматовані вибухами чи цілісінькі. Найвеличніший - командний пункт на урвищі над Ірпенем. Його підземний лабіринт сягає 300 м довжини, у ньому знімали художній фільм (схема КП у Білогородці).

Довкола Києва з часів війни збереглось чимало подібних підземних лабіринтів Після огляду пам'яток фортифікації можна заночувати над Ірпенем. На зворотньому шляху цікаво відвідати авіаційний спортивно-технічний комплекс Чайка; за помірну платню піднятись у повітря. Або просто прогулятись Святошинським лісом з чудовими озерами: до метро, чи аж до неблизького Пуща-Водицького трамваю. У другій половині року тут чимало ягід та грибів.

Можна йти лісами, повз Гуту Межигірську, аж до Лютіжа. В районі гирла Ірпеня ліс виходить на мальовничі піщані урвища над Київським водосховищем, ще не скрізь захоплені під приватні маєтки.

Одно из автопутешествий Андрея Тычины А якщо маєте змогу мандрувати машиною чи принаймні велосипедом, то у вас на багато років є чудові перспектива досліджувати природу, історію, архітектуру нашої землі, сприяти її розквіту і тіснішій взаємодії з європейським світом.

Місцезнаходження ДОТ'ів та залишків залізничних споруд по північному берегу струмка Сіверка, 
між селами Лісники, Ходосівка, Кременище, Круглик (від ЛЕП на північно-східній околиці) Опори залізничного мосту в Круглику Місцезнаходження тунелю в долині струмка Віта біля села Пирогово, 2 км на захід від авторинку, поряд з Окружною дорогою Водопропускний тунель у Пирогові, між Окружною дорогою і радіаційним звалищем Місцезнаходження тунелю - праворуч дороги з Чапаївки до Жуківки Рештки тунелю на Жуківці, близь Чапаївки - найцікавіші
Місцезнаходження руїн тунелю біля дач на Осокорках і озера Пискун
Руїни тунелю в Осокорках

Jazz Коктебель в сентябре

Всесвітній потоп

Осенью 2001 г. мы 
снова посетили 
Бахчисарай и
сказочный Мангуп

Крим - земля прадавніх загадкових цивілізацій, багатьох дивних таємниць. Чи не найбільша з них лежить на межі геології й археології. Дослідники з багатьох країн зауважили, що дно Чорного моря надто схоже не на класичний шельф, а на нещодавно затоплену сушу. На великій глибині знайдено сліди людських поселень. Як вони туди потрапили? (Велика неолітична революція)

Часом ми вважаємо нашу епоху страшенно некомфортною, переповненою загрозами, бідами й катастрофами. Бібілійні легенди про кари Божі акцентують увагу на моральних аспектах життя. Але ж навіть в недавній історії людства траплялись величезні прродні лиха, наприклад загибель міста Помпеї, спричинене вулканом Везувієм. Значно менш відомий вибух гігантського вулкану Санторін на острівці Фера у східному Середземномор'ї, близько 1500 р.до н.е. Можливо, саме він погубив легендарну Атлантиду? Вибух Санторіна було значно дужчим за глобальну катастрофу, спричинену індонезійським вулканом Кракатау в 1883 р. Втім, нині виявили, що виверження вулкану Тамбора у все тій же багатостраждальній Індонезії було ще жахливішим, стерши з лиця Землі три царства і спричинивши "рік без літа", коли від заморозків загинули врожаї по всьому світі.

Карл Брюлов. Последний день Помпеи

Зовсім нещодавно стала підніматись завіса забуття над Дардановим потопом, в середині V тисячоліття до нової ери. І згадані страшні виверження вулканів, і потоп цей гігантський стались у населених місцевостях, забрали безліч людських життів, знищили квітучі міста і навіть цілі держави, змінили карту світу.

Отже, знайте. В прадавні доісторичні часи, ще задовго до виникнення людства, під час Льодовикового періоду, рівень океану був значно нижчим, бо більша частина світових вод була заморожена. Колись навіть на місці Середземного моря була солона пустеля. Згодом клімат Землі став теплішати, води океану піднялись і ринули через Гібралтарську протоку, наповнивши велетенську котловину. Аналогічна повінь сталась пізніше і з невеличким Мармуровим морем, що розділяє Європу і Малу Азію. Тим часом у центрі нинішньої території Чорного моря знаходилось велике озеро, рівень якого був на 150 м нижчим за рівень океану. Гірський хребет відділяв котловину від Мармурового моря. Подібні западини існують на землі й нині.

В епоху Неолітичної революції, коли малочисельне тодішнє людство робило перші кроки від тваринного способу життя, саме в цій своєрідній місцевості були чудові умови для розвитку землеробства. Найдавніші давньогрецькі міфи згадують, як цими краями мандрував до Колхіди за Золотим руном напівбог Геракл зі своїми друзями-аргонавтами.

Ймовірно, мандрівники й мудреці передбачали загрозу, закликали шукати безпечнішого притулку. Але ж цілком зрозуміло, як важко було зрушити людей з родючих добре насижених місць. Отже, найбільш завбачливим лишалось будувати рятувальні ковчеги.

Схема прориву перемички між Мармуровим і Чорним морями
Сучасний стан чорноморських проток

І от сталась катастрофа велетенська, небувала! Можливо, приводом був ще й землетрус, а може вода сама поступово пробила собі дорогу. Напевне, спочатку від берегів Малої Азії до Кримських гір прокотилось смертоносне цунамі. Потім протягом року на місці новоутвореної протоки ревів водоспад величиною з 200 нинішніх Ніагарських. Вода була морська, солона, та ще й з уламками грандіозної катастрофи. Туман і хмари розходились довкола на сотні й тисячі кілометрів. Цілком можливою була і злива протягом біблійних 40 днів і ночей. На рівнині хвилі щодоби затоплювали ще кількасот метрів. Утворились цілковито нові великі водойми - нинішні Чорне й Азовське моря. Жертви, збитки і культурні втрати були незліченними.

Золотий вінок Київщини Два століття потому біженці розселялись по всій Європі, тоді ще вкритій дикими лісами. Вони заклали основи найдавніших цивілізацій, відомих історикам: Гіперборейської, Трипільської, Шумерської, Єгипетської, Давньогрецької. Врятувати від потопу вдалось лиш те, що можна було швидко винести в руках. Кілька поколінь змушені були від культури осідлого господарювання повернутись до примітивнішого кочового життя.

Migrations after born of the Black Sea

Що ж дісталось у спадки? Деякі уміння, або традиції, пов'язані зі втраченими ремеслами. Можливо, настанова селитись якомога вище у гори, та звичай будувати ковчеги? Або храми, схожі на ковчег на вершині Арарату? Або піраміди, що символізували рятівні гори? Чи не біженцями з Атлантиди були й боги на горі Олімп?

Міфи зберегли ім'я легендарного Дардана, мужа великого духу, що першим після потопу човном переплив протоку, яка й понині носить його ім'я. Дарданові спадкоємці заснували Трою, а згодом і Рим. Далеко пізніше, наприкінці ІІ тисячоліття, близь місця грандіозної катастрофи гриміли битви Троянської війни. Чорним морем мандрував легендарний дарданів нащадок Еней. Десь в районі керченської гряди грязьових вулканчиків, куди, напевне, найдужче вдарило цунамі, він знайшов вхід до царства мертвих... За сім тисяч років до нашого часу дійшли лиш невиразні тіні легенд про Всесвітній Потоп.

A Historical Introduction. 
200 years of Ukrainian Aeneid.
Ukrainian Folk Art

Сиділи ми якось теплою компанією біля вогнища над річкою, теревенили про те й се. Озвався один з наших ветеранів - морський геолог, що обійшов півсвіту на наукових кораблях:

- От що, хлопці... Досліджували ми нещодавно морське дно в районі Севастополя, і таке там знайшли... Річкові канйони! Схоже, всього кілька тисяч років тому на місці Чорного моря була суша. А потім її затопило, разом з людьми й усім їхнім хазяйством.

Помовчали. Потім хтось проказав:

- Та може якось там обійшлось...

І заговорили про інше.

Плюскотіли в темряві хвилі. Річка звалась Прип'ять, були ми кілометрах у 50-ти від ЧАЕС. До Чорнобильської катастрофи лишалось років зо два.

Балаклава

Разгромленный подземный город

Балаклава середньовічна Тайны Крыма. Глубокие тайны Балаклавы. Музей в Балаклаве. Канатка на Ай-Петри. Проекты для Севастопольськой бухты. Мост через Керченский пролив. Тайна Керченского пролива (+). Керченский Ла-Манш.

Василий Аксёнов. Остров Крым.

Вспоминая Крым, хочется запеть что-то бодрое, как песни на музыку Исаака Дунаевского.

Весёлый ветер

А ну-ка песню нам пропой веселый ветер,
Веселый ветер, веселый ветер!
Моря и горы ты обшарил все на свете
И все на свете песенки слыхал.
     Спой нам, ветер, про дикие горы,
     Про глубокие тайны морей,
     Про птичьи разговоры,
     Про синие просторы
     Про смелых и больших людей!
     
Припев:
     Кто привык за победу бороться
     С нами вместе пускай запоет:
     Кто весел - тот смеется,
     Кто хочет, тот добъется,
     Кто ищет - тот всегда найдет!
     
А ну-ка песню нам пропой веселый ветер,
Веселый ветер, веселый ветер!
Моря и горы ты обшарил все на свете
И все на свете песенки слыхал.
     Спой нам, ветер, про чащи лесные
     Про звериный запутанный след,
     Про шорохи ночные,
     Про мускулы стальные
     Про радость боевых побед!
     
Припев.
     
А ну-ка песню нам пропой веселый ветер,
Веселый ветер, веселый ветер!
Моря и горы ты обшарил все на свете
И все на свете песенки слыхал.
     Спой нам ветер про славу и смелость,
     Про ученых, героев, бойцов.
     Чтоб сердце загорелось,
     Чтоб каждому хотелось
     Догнать и перегнать отцов.
     
Припев.
     
А ну-ка песню нам пропой веселый ветер,
Веселый ветер, веселый ветер!
Моря и горы ты обшарил все на свете
И все на свете песенки слыхал.
     Спой нам песню чтоб в ней прозвучали
     Все весенние песни земли,
     Чтоб трубы заиграли,
     Чтоб губы подпевали
     Чтоб ноги веселей пошли!
     
Припев.

Отважный капитан

Жил отважный капитан,
Он объехал много стран,
И не раз он бороздил океан,
     Раз пятнадцать он тонул,
     Погибал среди акул,
     Но ни разу даже глазом не моргнул.
     	И в беде, и в бою -
     	Напевал он всюду песенку свою:
Припев:
     Капитан, капитан, улыбнитесь
     Ведь улыбка - это флаг корабля,
     Капитан, капитан, подтянитесь!
     Только смелым покоряются моря!
     
Но однажды капитан
Был в одной из дальних стран,
И влюбился, как простой мальчуган.
     Раз пятнадцать он краснел,
     Заикался и бледнел,
     Но ни разу улыбнуться не посмел.
     	Он мрачнел, он худел,
     	Но никто ему по-дружески не спел:
Припев.


Крим травневий 2003

1-8 травня 2003 року мандрували квітучим гірським Кримом, за маршрутом Ангарський перевал - Демерджі - Карабі - Рибаче - Алушта - Малий маяк. Фото Ніни Савел'євої, за участю Олексія Цапро, Валентини Дузь, Олени Степаненко та Андрія Мірвелова

Ш [Середа 30.04.2003] Ох, як тяжко було вибратись! Ще з ранку в день від'їзду всі три пари учасників пояснювали один одному по телефону, що лишаються вдома, що мають безліч клопотів... Та все-таки, на підході до вокзалу, окропила дощем гроза - на щастя,- а потім над нами розкинулась розкішна подвійна веселка! Їдемо!!!

[Четвер 01.05.2003] Вранці поїзд целу годину йшов просто берегом Каховського водосховища, де на камінцях чергувались квітучі абрикоси й рибалки - чоловіки й колоритні жінки. І ось, нарешті, дивовижні південні назви, де перемішались тюркські й грецькі корені: Перекоп, Джанкой, і Сімферопольський вокзал, переповнений рюкзаками всіх видів. Крим!?!

Точна карта України: Симферополь - Ангарський перевал

{ Повно рюкзаків і в тролейбусі на Алушту: їдуть туристи з Київського Будинку вчених, які схвалюють наш маршрут, але їм самим (цього разу) в іншу сторону. На під'їзді до гір бачимо в лісі море квітів, а вгорі засніжені скельні гребені! Невже нам туди?! Das ist fantastish!

Від перевалу з дуже тюркською назвою - Ангарський - йдемо серед пролісків потужно натоптаними стежками на північний схід, вздовж хребта Ельх-Кая.

Пролісок Перші, ще несміливі, кроки серед величезних пролісків

Дуже радує чудова докладна карта, видана Київською війсково-картографічною фабрикою, однак орієнтуватись, як завжди, непросто. Мріємо з часом розбагатіти не лише на мобілку, а й на портативний комп з GPS - Geodesical Positioning System, тобто з супутниковим навігатором.

Q В лісі теж повно туристів, і нам спочатку якось тривожно лізти в малознайомий натовп. Тому на ніч зупиняємось не на спільній поляні МАН (Малої академії наук), а під дуже дивними деревами, біля підніжжя гори Пахкал-Кая (1137 м).

# Потім, осмілівши, прогулялись до багатолюдного табору, познайомились з симпатичною групою пацанів з Кагарлика, під предводительством трьох привітних аксакалів у тільняшках. Вони-то нам і пояснили, що під горою видніється не просто туман, а море в серпанку. Порадили дорогу на завтра, а ще повідомили, що восени в цих краях замість моря квітів - море фруктів.

[П'ятниця 02.05.2003] Спати було не надто холодно, зате боки з незвички поболювали. О 8-й народ почав виповзати з наметів, вмиватись і навіть приймати ванну у струмку при температурі води +8oC. Ніна до цього моменту вже намотала не один км і наклацала безліч шедеврів фотомистецтва. До її повернення сніданок був давно готовий; народ жадав хліба, а вже лиш потім видовищ.

Об 11-й (замість запланованих 10.00) дружно вийшли з першого табору і, з легким напрягом, підійшли до схилу гори Північна Демерджі (1356 м). Перший підйом пройшов навдивовижу легко й швидко. В черговий раз за півгодини ми скинули наплічники і помчали милуватись незрівнянними краєвидами...

Висота, воістину, над рівнем моря! Все ширший кругозір, все крутіші урвища, скрізь на горах квітне сон-трава.

У Карпатах гірська лука зветься полониною, на сєвєрах - тундрою, а тут, татарською мовою, - яйла. У всякім краї цікаві справжні місцеві назви, а не банальні русизми.

Вид хребта Чатир-Даг зі схилу Демерджі: засніжені вершини Еклізі-Бурун (1527 м) та Ангар-Бурун (1453 м). Далі за ними Бабуган-яйла (де розташований Кримський природний заповідник) з вищою вершиною Кримських гір - г.Роман-Кош (1545 м). А нижче, лівіше - місто Алушта і море.

µ Тут і надалі гарно видно різницю між паганим цифровим та хорошим плівочним фотоапаратами.

Перший сніг!!! Ух, ну нема слів!.. Казковими схилами вештаються десятки ошалілих, ошелешених красою, розгублено-щасливих людей!

До Долини привидів Валерій прагнув багато років. Нарешті!
b Якісь сміливці по цих крутосхилах навіть на велосипедах вишивають!  
Отвесные стены, ни шагу назад
И от напряженья колени дрожат,
И сердце готово к вершине бежать из груди...
В.С.Высоцкий

Крим-2003, наша фотограф Ніна Савел'єва Крим, Долина привидів

Близько 2-ї години влаштували перекус. З сусіднього схилу далеко внизу видніється багатолюдна стоянка біля водоспаду Джурла, але нам шкода втрачати висоту, отже звертаємо північніше, на Демерджі-яйлу.

Продовжуємо підйом, минаємо карстові провали без дна. Все більше снігу, все меньше сил.

Пристосовуємось до снігу взамін води, і намагаємось опам'ятатись від валу неймовірних вражень.

Снігова прохолода і весняне кримське сонечко Стоянка на Тірке-яйлі напроти водоспаду Джур-Джур Велетенські квіти

[Субота 03.05.2003] Ранковий туалет по-альпійськи. І знов у путь, вздовж Тірке-яйли, з краєвидами на море. Йдемо спершу на північ, потім звертаємо на схід, обходячи ущелину Хапхал. Дорогою забрели в казкову печеру зі знайомими привидами.

Вмивання снігом Колаж Ніни Савел'євої

Геодезичний знак на Стіл-горі. І всюди квітнуть сон-трава, підсніжники...

Біля геодезичного знаку на Стіл-горі Сон-трава Сон-трава Підсніжники

P Перевальна сідловина перед Карабі-яйлою, в районі водоспаду Джур-Джур, який добре чутно десь внизу. Курс на схід, перепад висот по нашому маршруту майже 500 м! Практично, як висота київської телевежі.

На могутньому джерелі (Другий фонтан?) чоловіки прийняли крижану ванну, але від великої сором'язливості не сфотографувались. Нам сказали, що в долині лісники беруть по 2 гривні просто за те, что пройшов мимо!? А до Судака ще ох як далеко!

Точна карта України: Карабі-яйла - Судак

Проминувши лісом гору Лікон (1017 м), повертаємо на південний схід, щоб вийти на відкритий кругозір. Для ночівлі знов вибрали безлюдне місце біля надзвичайно мальовничого урвища, над Грушевою поляною, і милувались безкрайніми просторами, хто як умів. З кілометрової висоти видно, наче іграшкові, округлі пагорби Куцерица (258 м) і Сайнин-Бурку (337 м). За 50 км - рукою подати - вогні Алушти, за нею - Аю-Даг. Для тих, хто призабув: по-тюркськи аю - ведмідь, даг - гора. За кілька днів ми несподівано опинимось там.

[Неділя 04.05.2003] Вранці рушили далі на північний схід вздовж Карабі-яйли. Висота все так само більше 1000 м над рівнем моря.

U Владимир Каденко. Парус.

Над морським простором

Під нами ущелина Чігінітра. Скелі все дивовижніші, стежки все заплутаніші, сніг нас втомив. Не те що до Судака - навіть до Привітного вже нема сил. Прощаемось з горами, починаемо спуск на південний захід, до найближчої води. До он тих озер внизу спускались майже добу.

Знов безліч туристів, з дітками й собачками, всі дуже привітні. Від казкових Малих та Великих воріт з сумом спускаємось до великого джерела Суук-Су. Тут зустріли веселих туристок з Василькова.

[Понеділок 05.05.2003] Спуск на південь, до райського ставка, оточеного квітучим садом. Масове нудиське купання.

Особливо вразило, як голісінькі васильківчанки мили волосся, низенько нахиляючись до потічку, а до нас обертаючи всі свої принади, то одим, то іншим боком. Зате їх мужчини були дуже представницькі у солідних радянських трусах, та ще й просили їм пояснити, яка, власне кажучи, мета їх мандрівки. Бідолашні вони з такими супутницями! Втім, нам з нашими неж непереливки.

B Курним шляхом між виноградниками Туакської балки, вздовж річки Алачук, до Рибачого - до моря!

I Приморське селище Рибаче: більш за все Валерію сподобався комп'ютерний клуб, де вдалось переписати фотки на сідюк, і підзарядити акумулятор маленького фотоапаратика. Спортивна частина маршруту практично скінчилась, почалась курортна. Ось рибалки просто на пляжі біля наших наметів витрусили невід.

Кончен поход без единого трупа,
А не лучше ли было всей группой
Опрокинуть стаканчик-другой? В пивной!

v [Вівторок 06.05.2003] Була спроба виїхати на схід - до Судака, а вийшло на південний захід - через Алушту на Малий Маяк, не доїжджаючи Аю-Дага.

Точна карта України: Симеїз - Ялта - Алушта

Йшли від тролейбуса якимись нехоженными крутогорами, зустріли двох чумних американців на гірських велосипедах. Поставили намети у спорт.таборі "Студенський" якось харківського ВУЗу, між мисами Карабах і Плака, біля струмка, як після гірських, ну дуже сумнівної чистоти.

I [От вже й знову середа 07.05.2003] Казкової краси берег забудований вперемішку бомжовими халупами, новими й старими палацами, а між ними все ще трапляются сліпучі дари природи. Прогулялись до будинку княгині Гагаріної, що на великій скелі над морем. Фотографувати ці чудеса просто не піднімається рука.

Пляж всеяний гіганскою галькою; у чистому, холодному (11o C) морі з задоволенням купаются поки що лиш численні медузи.

Медузи у холодному морі Вічний спокій Маки над морським простором

Купатись чи не купатись?!... Ну а згодом? Про наслідки можливі не подумать? Л.Подерв'янський. Гамлєт.

Ё Напередодні від'їзду Олена з Валерієм дуже прикольно прогулялись по Алушті, купили білети на поїзд і пару кілограмів книг; відвідали Інтернет-клуб.

[Четвер 08.05.2003] Подолавши спокусу маршруткою, здійснили останнє сходження з рюкзаками - годину набирали висоту від моря до тролейбусної зупинки. У Симферополі Олена з Валерієм ще відвідали родичів.

C [П'ятниця 09.05.2003] О 14-й годині зайшли додому, а о 15.30 побачили по телеканалу ІНТЕР Валерія в Конча-Заспі.

Туристський Крим


Кольська весна 1986

Вокзал Оленегорск Каждый час передышка, 
и через пару дней 
организм привыкает к ритму Перекус на замёрзшем озере Восхождение на 
Свинцовые и Заячьи тундры Рука завхоза не оскудевает Для палатки выбираем 
укромные ложбины - 
прячемся от неугомонного 
полярного ветра Между двумя неделями в палатке
приятно переночевать под крышей Снова горная тундра
и неяркий полярный день Люди - пылинки 
в складках гор Хоть поход и лыжный, 
а лыжи порою 
носим на плечах Пережидаем 
шквальную пургу


   

Бесплатный обмен рекламой - Украинская баннерная сеть